Капітошка. Центр раннього розвиту дітей в Житомирі - Вірші про зиму

  

Меню



Куточок творчості
Симетрична аплікація

Серце з пластики

Дизайн дитячої кімнати. Фото-стаття

Іграшки з картонних рулонів

Яскраві осінні МУХОМОРЧИКИ

3-D аплікація

Метелики з осіннього листя

Дари моря: ракушки та камінці

  
Baby MacDonald - День в селі

Шнурівочки своїми руками

Baby Einstein

Baby Einstein - Вивчаємо пори року

Незвичайні фарби.


Бери батьків і сміху трошки та поспішай до "КАПІТОШКИ"
Погода
Погода Житомир информер


Каталог детских товаров Клумба


Вірші про зиму

"Зимові свята" 
(Максим Рильський)
Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах.Опада
Останнє листя і яснить алею.
Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам"яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить,

* * *
"З вікна" 
(Василь Симоненко)
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став.Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин - 
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким.
Лапаті, білі і колючі бджоли
Неквапно кружеляють понад ним... 

* * *
"З Новим роком!" 
(І.Франко) 
З Новим роком, браття милі, 
В новім щастю, в новій силі 
Радісно вітаю вас 
І бажаю, щоб в здоров”ю, 
В мирі, з братньою любов”ю, 
Відтепер ішов нам час. 
Щирій праці Бог поможе! 
Дай вам Боже все, що гоже! 

* * *
Іван Франко
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні, 
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає. 
0

* * *
"Зимою" 
(Богдан Лепкий)
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком. 
* * *
"Снігурі" 
(Олександр Олесь)
Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі. 
* * *
Микола Вінгановський
Лягла зима, і білі солов"ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,

Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов"ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам"ять наша - мак в колисці. 

* * *
Ліна Костенко
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде... 
* * *


"Першій сніг"
 (Платон Воронько)
Голуби злетілися біленьки, 
Мабуть хтось їм хліба накришив, - 
То вночі пройшов сніжок легенький 
І усе довкіл запорошив. 
Не спурхне сніжок цей голубами, 
Як весінне сонце припече, 
Він струмком зів”ється між горбами 
І в далеке море утече.

* * *
"Ялинка" 
(О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки, 
Одягнувся в кожушинку, 
Сам запрігся в саночки 
І поїхав по ялинку. 

Ледве я зрубати встиг, 
Ледве став ялинку брати, 
А на мене зайчик – плиг! 
Став ялинку віднімати. 

Я-сюди, а він – туди... 
„Не віддам, - кричить, - нізащо! 
Ти ялинку посади, 
А тоді рубай, ледащо! 

Не пущу, і не проси! 
І цяцьками можно гратись: 
Порубаєте ліси – 
Ніде буде і сховатись. 

А у лісі срізь вовки, 
І ведміді, і лисиці, 
І ворони, і граки, 
І розбійниці-синиці”. 

Страшно стало... „Ой, пусти! 
Не держи мене за поли! 
Бідний зайчику, прости, - 
Я не буду більш ніколи!” 

Низько, низько я зігнувсь, 
І ще нижче скинув шапку... 
Зайчик весело всміхнувсь 
І подав сіреньку лапку. 
* * *
"Зимова пісенька" 
(Л.Глібов)
Зимонько-снігурочко, 
Наша білогрудочко, 
Не верти хвостом, 
А труси тихесенько, 
Рівненько, гладесенько 
Срібненьким сніжком! 
Ми повибігаємо, 
Снігу накачаємо 
Купу за садком, 
Бабу здоровенную, 
. Уночі страшенную, 
Зліпимо гуртом. 
Зробим очі чорнії, 
Рот і ніс червонії – 
Буде, як мара! 
День і ніч стоятиме 
З нашого двора. 
Гляне ясне сонечко 
В весняне віконечко – 
Бабу припече, 
Де й мороз той дінеться, 
Геть від баби кинеться, 
З ляку утече! 
* * *
 "Зимовий ранок"
(Яків Щоголів)

Я люблю веселий ранок 
холоднючої зими, 
як на двір, на стіни, ґанок 
і на шлях за ворітьми 
упаде із неба промінь, 
дим пов'ється з димарів, 
на току підніме гомін 
зграя галок і граків. 
Сніг ясним кришталем блище, 
лютий холод дошка, 
сонце вгору плине вище, 
та не гріє здалека...
* * *

"Сніг іде"

(Марія Познанська)

Тихо, тихо сніг іде, 
Білий сніг, лапатий, 
Ми у двір скоріш підем, 
Візьмемо лопати. 
Ми прокинем зранку 
Стежку біля ганку, 
Вийде мама з хати 
І почне питати: 
- Хто ж це так доріжку 
Вміє прокидати?

* * *

"Зимонька"
(Л.Забашта)
Зимонько-голубонька
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.
Візьмем гринджолята ми, 
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують 
Срібні явори.  
* * *
"Білі мухи" 
(М. Рильський)
Білі мухи налетіли, —
Все подвір'я стало біле. 
Не злічити білих мух, 
Що летять, неначе пух.

- Галю, Петрику, Кіндрате, 
Годі, ледарі, вам спати! — 
І побігли до санчат 
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху, 
Щоб впіймати білу муху, 
А санчата їм усім 
Змайстрував старий Максим. 
Дітям
Батькам
Наші опитування
З якого віку краще починати вивчати іноземну мову дітям?
Всього відповідей: 289

Скільки дітей налічує Ваша родина?
Всього відповідей: 280
Статистика
Центр раннього розвитку дітей "КАПІТОШКА" © 2016
При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов`язкове  http://kapitoshka.at.ua 

Створити безкоштовний сайт на uCoz